Останні коментарі міста Київ:

Пирогівський шлях, це Пирогівський. А Столичне шосе об'єдналося з Старою Обухівською дорогою. Це зовсім різні дороги. Пирогівський шлях існував дуже давно. Ще до того, як з'явилося саме село. Зараз це покинута грунтова дорога. І по ній іноді їздять тільки "зайці" на машинах, що хочуть безкоштовно втрапити до музею. Вулиця Заболотного з'явилася тільки після війни, коли почали возити сміття на смітник. Це щоб не возити його через село. Вона була бруківчатою. Але згодом, вул.Заболотного стала основною дорогою. Таким чином давній шлях з Києва і до Києва розгалуджувався саме у Пирогові. Одна дорога йшла на Обухів і далі. Друга через Пирогів, уздовж лісу і виходила на також дуже давній шлях - Васильківський.

У 1833 році хутір Києво-Братського монастиря. Інокентій Борисів - завідувач духовною академією. Перша згадка про монастир у грамоті митрополита Йосипа Солтана 5 червня 1504 року. Камінна церква в ім'я Пречистої Богородиці була закладена князем Мстиславом Володимировичем. Руїни її стояли до ХVII ст. До поновлення монастиря Гнилеччина з урочищами: Куликовим, Калиновщиною та Кальним лугом належала митрополитам київським. Тобто, Мстислав Великий побудував і оздобив цю камінну церкву в ім'я Пречистої Богородиці, а розбійник і церковний злодій Андрій Боголюбський на прізвисько "Китай" через сорок років пограбував і зруйнував цю церкву. Обидва канонізовані московською церквою. Один за те, що будував, другий, за те, що руйнував. Отакої!

До tvlk Можливо. Але справа в тому, що невідомо, коли протока Дніпра, що називається Коник, була піддана меліорації. Зараз залишки цієї протоки проходять наскрізь через Жуківку та губляться серед новобудов Чапаєвки, а раніше вона виходила до заплав Віти та Дніпра - нижче за течією. На польській мапі початку ХХ ст. уся ця місцевість позначена суцільним болотом. А сама річка Віта від Хотова до Пирогова намальована досить великою, навіть з невеличкими ставками, за рахунок води, що надходила з протоки Коник. Це якраз на тому місці де було споруджено тунель.

2Місцевий: В ті роки був менший рівень води у Дніпрі (не було водосховищ), тому там повинно було бути сухо.

Та ні, то походу сервісцентр. А магазин поруч. Правда я не впевнений що той магазин має якесь відношення до заводу...

Корпус Київського Муніципального Педагогічного Університету ім. Б. Д. Грінченка. В ньому розміщуються: Інститут підвищення кваліфікації Інститут практичної психології та соціальної педагогіки НВЦ технологій

Мебельный магазин, компьютерный магазин

Поштове виддилення 04060

Треба писати "Героїв Сталінграда", і врешті решт, при чому тут Вишгород, якщо це - Київ???

Это один из фрагментов недостроеного тоннеля под Днепром. Их вроде 3 на Южном участке: на Осокорках, Жуковом острове и здесь

До речі, у складі військ Батия у 1240 році при облозі Києва, знаходився 5000 загін під керівництвом Олександра Невського. Мабуть як миротворці.

Московські вандали захищаються від вандалізму ! Приклад „захисника” маємо – Андрій Боголюбський на прізвисько „Китай”. А новгородці нехай завдячують іншому „захисникові” – Олександру Невському, що на карачках перед ханом, ціною вбивства тисяч руських (не німецьких, на німців цей „сміливець” нападав у співвідношенні 1000 монголів на 1 німця) людей (в т.ч. жінок і дітей), вициганив собі посаду головного здирника данини на користь свого хазяїна - монгольського хана. Його зневажали самі монгольські воїни, якими він керував під час каральних експедицій, за жадібність, безпринципність та брехливість.

Чим більше буде збудовано, тим краще.

Завод з виробництва бетону був розташований досить далеко від самого будівництва. Але недалеко від концтабору. Це свідчить про те, що планувалося будівництво якихось інших об'єктів, крім тунелю. Але яких? Де архіви? Чому майже нічого невідомо про п'яницю Баренбойма Ісака Юлісовича, який керував цим будівництвом?

Да, таких исусиков много. Вроде бы за права животных, а на самом деле деньги качают из дурачков.

Слава Богу, хоч одну справжню Українську церкву надибав!

Почем опиум для народа?

Це взагалі якесь прокляте місце. Тут колись хлопець загинув у цих печерах по-дурному, а саме догори ногами. І саме городище похмуре і схоже на цвинтар. (І справді, неподалік розташовані три групи варязьких поховань у вигляді невеличких курганів). І душі киян, яких загубив Китай, так непоховані і вештаються навкруги, шукаючи душогуба Боголюбського, щоб помститися. А у печерах на дверях сидить здоровенний чорний ченець, схожий на неохайний трактор "Білорусь" і на солов'я-розбійника одночасно, зиркає спідлоба і намагається всім молодим дівчатам всучити брошуру про гермафродита Досифія. Якісь обсмоктані і висушені мов тараня дівки не першої молодості стогнучи пхаються під гору. Зустрів тут і двох бандюків з Мишоловки, досить відомих у наших краях. Мабуть гріхи замолювали, не інакше. Доволі ексцентрична місцинка.