Останні коментарі міста Київ:

Ресторан? Скорее бесплатный туалет :)

На Теремках теж колись жили старообрядці!

Не трансформаторная подстанция, а аппаратный блок Радио Передающего Центра Минсвязи СССР (в прошлом). Здесь располагались мощные передатчики с водяным охлаждением (видите рядом резервуары с водой - охладители), подключенные к длиннющим антеннам, что рядом. Вещание велось в КВ и СВ диапазонах на все страны.

НЕНАВИСТЬ!!!

До санаторія МВС, тут знаходився дурдом для військових льотчиків. Зразу після війни і до 1969 року. І ще, назву "Зміїний" я ніколи не чув по відношенню до Церковщини, а от "Гадючий" так, деякі старі люди так називали.

До побудови музею, там де зараз його радянська частина, а також Крим і госпдвір було розташоване летовище сільськогосподарської авіації.

А какого ваще общественная собственность стала собственностью какой либо компании ??? На вилы казнакрадов !!!

Гарно оздоблений. Головне, що ніякої помпезності.

нет там уже рыбальства - одно оружие осталось((

Порфирій Іванов - це такий здоровенний дядько з довгим сивим волоссям і сивою бородою і схожий на діда Ора.

У 1860 році у Китаївській "пустелі" знаходились: господарчі будинки, сади, виноградник, пасіка, віскобільний завод. Все це оцінювалось у 66260 руб. сріблом, чистий прибуток - 6000 рублів. Але прийшов Янкель Гегемон і все пішло прахом.

Пирогівський шлях, це Пирогівський. А Столичне шосе об'єдналося з Старою Обухівською дорогою. Це зовсім різні дороги. Пирогівський шлях існував дуже давно. Ще до того, як з'явилося саме село. Зараз це покинута грунтова дорога. І по ній іноді їздять тільки "зайці" на машинах, що хочуть безкоштовно втрапити до музею. Вулиця Заболотного з'явилася тільки після війни, коли почали возити сміття на смітник. Це щоб не возити його через село. Вона була бруківчатою. Але згодом, вул.Заболотного стала основною дорогою. Таким чином давній шлях з Києва і до Києва розгалуджувався саме у Пирогові. Одна дорога йшла на Обухів і далі. Друга через Пирогів, уздовж лісу і виходила на також дуже давній шлях - Васильківський.

У 1833 році хутір Києво-Братського монастиря. Інокентій Борисів - завідувач духовною академією. Перша згадка про монастир у грамоті митрополита Йосипа Солтана 5 червня 1504 року. Камінна церква в ім'я Пречистої Богородиці була закладена князем Мстиславом Володимировичем. Руїни її стояли до ХVII ст. До поновлення монастиря Гнилеччина з урочищами: Куликовим, Калиновщиною та Кальним лугом належала митрополитам київським. Тобто, Мстислав Великий побудував і оздобив цю камінну церкву в ім'я Пречистої Богородиці, а розбійник і церковний злодій Андрій Боголюбський на прізвисько "Китай" через сорок років пограбував і зруйнував цю церкву. Обидва канонізовані московською церквою. Один за те, що будував, другий, за те, що руйнував. Отакої!

До tvlk Можливо. Але справа в тому, що невідомо, коли протока Дніпра, що називається Коник, була піддана меліорації. Зараз залишки цієї протоки проходять наскрізь через Жуківку та губляться серед новобудов Чапаєвки, а раніше вона виходила до заплав Віти та Дніпра - нижче за течією. На польській мапі початку ХХ ст. уся ця місцевість позначена суцільним болотом. А сама річка Віта від Хотова до Пирогова намальована досить великою, навіть з невеличкими ставками, за рахунок води, що надходила з протоки Коник. Це якраз на тому місці де було споруджено тунель.

2Місцевий: В ті роки був менший рівень води у Дніпрі (не було водосховищ), тому там повинно було бути сухо.

Та ні, то походу сервісцентр. А магазин поруч. Правда я не впевнений що той магазин має якесь відношення до заводу...