Останні коментарі міста Київ:

у данного ТРЦ появился свой сайт, с подробными планами этажей http://megacity.ua/

Готель "Академічний" більше не існує на його місці зараз Державне підприємство Готельний комплекс "Феоафанія" НАН України

дом на фотографии-пр.Оболонский 34-Б

Панове, я поважаю ваші бажання поділитися своїми архивными изысканиями в виде фотографий, але ж це - сучастна карта і фото повинні бути сьогоднішні!..

Тут була розташована одна з перших частин ОДПУ неподалік хутора Червоний шинок. В історії Києва радянської доби це одна з найтаємничіших місцевостей. А почалось все з командарма І рангу командувача Київським військовим округом Йони Якіра. У 1924 році навесні (за іншими даними – взимку) неподалік від села десь за півкілометра на північний схід, тут з’явилися дивні небачені досі люди – невеличкого зросту з розкосими, неначе сонними оченятами одягненими у новеньку військову форму з блакитними петлицями і такі самі новенькі будьоновки. Вони зразу ж заходилися будувати залізницю від Жулян, причому шпали і рейки укладали на спеціальні дерев’яні піддони, уникаючи, де це було можливо будівництва насипів. До того ж місцевість тут рівнесенька як стіл. Інші команди натягнули великі армійські намети. Потім почали будувати казарми, копати криниці і взагалі налаштовувати армійський побут. З місцевими вони не спілкувалися та й взагалі були неговіркі. Як потім виявилося вони майже не розмовляли українською або російською. Їх називали «киргизами», чому невідомо. Хоча незабаром стало відомо, що це китайські найманці з військ ОДПУ, які ще з громадянської війни називали «ЧОПами» (частини особливого призначення). Про їхню кровожерливість і жорстокість по всій Україні ходили легенди. Вони складали особисту «гвардію» командувача київським військовим округом Йони Якіра. Військові частини дислокувалася на цьому місці до 1949 року. Потім безпосередньо через цю місцевість пройшов новозбудований проспект 40-річчя Жовтня. Я ще застав залишки фундаментів казарм та інших споруд навпроти автостанції «Південна». А навпроти центрального входу до виставки, там де зараз університет було два великих прямокутних котловани. Між ними стояла здоровенна кам’яна брила з написом, що тут буде побудовано Київський державний університет. Частина одного з котлованів збереглася до сьогоднішнього дня – перед біологічним корпусом – заросла чагарником. Котлован утворився від перенесених звідси могил сільського, колись дуже мальовничого цвинтаря хутора Червоний шинок, зокрема його військових могил. Там зараз будівництво станції метро. Але тут була тільки частина цвинтаря, основна його частина знаходилась під пізнішою забудовою 60-х років. Той котлован, що не зберігся був стрільбищем. Ми там знаходили гільзи від карабінів. Взимку з його схилів каталися на санках і лижах. Уявляєте, який він був глибокий! Про «киргизів», ще на початку 70-х мені розповів дядько Сашко, він жив за адресою Ломоносова 77, а взагалі він родом з Червоного шинка. На протязі 1929-1934 років ці війська охороняли будівництво КиУРу, потім виникли ще інші спецчастини, і васильківський шлях перетворився на низку секретних об‘єктів із засекреченими військовими частинами, зокрема і залізничних військ. 4-й полк НКВС (охорони залізниць), який потім приймав участь в обороні Києва дислокувався у Голосіївському лісі.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://i3.newsme.com.ua/m/190x130/209594.jpeg&imgrefurl=http://newsme.com.ua/society/105204/&usg=__6HtEM5V1D7uutPuCLLc3aqZ_Gcw=&h=130&w=190&sz=6&hl=uk&start=8&zoom=1&um=1&itbs=1&tbnid=nj8DjHoKFSrzkM:&tbnh=70&tbnw=103&prev=/images%3Fq%3D%25D0%2592%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25B4%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B8%25D1%2580%2B%25D0%259A%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25BF%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2587%2B%25D0%259A%25D0%25B8%25D1%2581%25D0%25B8%25D0%25BB%25D1%258C,%26um%3D1%26hl%3Duk%26sa%3DG%26tbs%3Disch:1&ei=wQRqTcm8FY684gbj--ThCQ

Дивно, але діяльність там є... трафік машин є великим, судячи з місця... за годину я побачив дві різні машини. + Колія накатана, електропідстанція свіжовифарбована. Злі собаки бігають як в так і назовні огорожі ))))). Тай вивіска вул. Вишгродська 85, якось збиває з пантелику. Провулок лісозахисний по мапі, а на адресі - Вишгородська

долго он так стоял.. с 1992

бував тут часто в читальному залі... Почитати приходив. завжди спокійно і тихо. там була кішка Матильда, яка завжди сиділа в мене на колінах. але то було років 5 тому... ех...

Існує легенда, що гаражі будувалися, як корти для студентів. Відтого на них рівний дах розміром з тенісний корт. Однак, як це часто трапляється, за студентів швидко забули і корти залишилися на папері. А гаражі стоять і приносять немале бабло.

Здесь райфайзен банк аваль уже

А коли вони працюють!?.

Що то за червоний чортик намальований над дверима до цього гуртожитку ?

У 60-ті роки мотодром був розташований у Солов'їному урочищі. Зараз там музей архітектури і побуту. Там ще загинув відомий гонщик, не пам'ятаю прізвища. А тут тоді поруч, було сміттєзвалище.

Я на власні очі бачив залишки цвинтаря у 1958 році. До речі, цвинтар був по обидві сторони вул. Васильківської. Та ділянка, що зараз під забудовою станції метро, була частково військовим цвинтарем. Там були могили з червоними зірками. Могили були перенесені якраз перед відкриттям ВДНГ, але куди невідомо. А цивільна, старовинна ділянка червоношиноцького цвинтаря по інший бік Васильківської залишалась і нікуди не переносилась. Там виріс справжній гай з густим чагарником. Де-інде валялися залізні та кам’яні хрести. Потім хрущовками все забудували. Васильківська на той час була бруківчатою і в одному місці бруківка просіла, то цю яму заклали кам'яною могильною плитою. Ця плита лежала там дуже довго, поки Васильківську не заасфальтували.

Азери відбудували

все є і зараз, є кімната для опромінених тварин з мутаціями-немає вух, немає лап, хвоста.